Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Аналітична робота
з дисципліни „Стратегічне управління”
на тему:
„Економічне обґрунтування стратегії виробництва підприємства” (на прикладі ВАТ „Ковельський хлібокомбінат”)
Рівне – 2005
ВСТУП
Дана індивідуальна робота написана на тему „Економічне обґрунтування стратегії виробництва підприємства (на прикладі ВАТ „Ковельський хлібокомбінат”)”.
В сучасних умовах підприємствам необхідно швидко реагувати на ситуацію, яка складається на ринку, утримувати свої позиції Гі досягати конкурентних переваг.Саме тому важливу роль
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ВИРОБНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА
1.2. Суть, значення та еволюція поняття „Стратегія підприємства”
Поняття стратегії посідає центральне місце в теорії стратегічного управління. Етимологічне слово „стратегія” походить з давньогрецької мови: stratos — армія, військо; agos — я керую. Початково воно визначало мистецтво або науку бути полководцем. Ще в стародавньому Китаї в період між 480 і 221 pp. до н. е. була написана книга, що мала назву «Мистецтво стратегії». Цей давній, твір свідчить, що вже тоді стратегія була невід'ємним елементом світогляду людей, а в це поняття вкладався такий сенс, який сьогодні називається нормою оптимальної поведінки. У давнину вважалося, і з цим неможливо не погодитись, що розробка стратегії є мистецтвом обдарованих особистостей. Але настільки безмежними і незліченними є прояви людського таланту і мистецького дару, то, мабуть, ніколи стратегії не можна буде дати вичерпного визначення. Вона завжди буде мати про себе багато різних висловлювань, визначень, відомостей, номінацій, висновків тощо. Багатогранність поняття стратегії обумовлює ще й те, що навіть при незначній зміні кута зору на нього зображення суттєвим чином змінюється, і однозначне визначення знову стає неможливим.
Серйозний науковий інтерес до поняття та змісту стратегії підприємства виник на початку шістдесятих років. З того часу поняття стратегії багато разів визначалось, уточнювалось, інтерпретувалось тощо. А. Чандлер у своїй праці, яка вже стала класичною, писав: „Стратегія... являє собою визначення основних довгострокових цілей підприємства та адаптацію курсів дій та розміщення ресурсів, необхідних для досягнення цілей... Оскільки прийняття нової стратегії може обумовити залучення нових типів робітників або виробничих потужностей, перекроїти горизонти бізнесу, які бачать керівники компанії, це може мати значний вплив на форму організації компанії”.
Друге ключове визначення стратегії було зроблене на початку сімдесятих років К. Ендрю, який до базової дефініції А. Чандлера додав поняття відзначної компетенції. К. Ендрю також вважав, що загальна стратегія має два однаково важливих аспекти, які тісно взаємопов'язані, але можуть розглядатись і окремо: перший — формулювання стратегії. другий — її виконання. Формулювання стратегії є встановленням ідеальної аналітичної мети, в той час як її виконання має передусім адміністративне наповнення. За К. Ендрю стратегія являє собою ідентифікацію чотирьох складових:
1) ринкової можливості, або що підприємство могло б робити;
2) загальної компетентності та ресурсів, або що підприємство було б спроможне робити;
3) власних цінностей та прагнень, або що підприємство хотіло б робити;
4) підтверджених зобов'язань перед суспільством та його членами, або що підприємство повинне було б робити.
Таким чином, стратегія повинна забезпечити відповідність внутрішніх сил і можливостей підприємства зовнішнім потребам. Слід відзначити, що визначення стратегії за К. Ендрю лежить в основі сучасної стратегічної концепції і висунуло на перший план ідеї та проблеми, які і сьогодні досліджуються.
Визначальною для становлення та розвитку стратегічного управління була позиція І. Ансоффа, який розвинув концепцію стратегії на засадах визначення можливостей підприємства та напрямків його зростання. Його концепція ділової, ...
